STEM-проєкт для сучасного вчителя: від ідеї до реалізації


28 лютого 2025 року відповідно до плану роботи Тернопільського ОКІППО, на платформі сервісу відеоконференцій Google Meet проведено круглий стіл «STEM-проєкт для сучасного вчителя: від ідеї до реалізації». Учасниками заходу були вчителі математики, фізики, хімії, біології, інформатики, початкових класів, технологій ЗЗСО області.

Мета заходу - в умовах запровадження Нової української школи, реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) акцентувати увагу вчителів  на формування в учнів інтересу до вивчення природничо-математичних дисциплін; удосконалити раніше набуті загальні і професійні компетентності педагогічних працівників створювати ефективне навчальне середовище дослідницької діяльності.

На організаційному етапі роботи Олеся Романівна Олексюк, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри змісту і методик навчальних предметів, методист лабораторії STEM-освіти Тернопільського  ОКІППО, ознайомила учасників заходу з планом і регламентом роботи, представила спікерів заходу.

Зоряна Петрівна Миколів, завідувачка лабораторії STEM-освіти Тернопільського ОКІППО,  окреслила основні аспекти реалізації Концепції розвитку STEM-освіти, ознайомила вчителів з навчально-методичним забезпеченням лабораторії STEM-освіти та можливостями для підвищення кваліфікації педагогічних працівників за STEM-напрямками в інституті, а також акцентувала увагу педагогів області на особливостях формування сучасного освітнього середовища.

Актуальність формування STEM-компетентностей учнів та учениць для розуміння сучасних технологій важко переоцінити. 

Галина Романівна Корицька – викладачка кафедри змісту і методик навчальних предметів ТОКІППО, доцент, кандидат філологічних наук, член-кореспондент Української Академії Акмеології – представила доповідь «Модерні тренди ESTEAM (Philology & Technology) як інструмент формування навичок успішних людей». Спікерка наголосила на важливості інтеграції методик STEАM-освіти у мовно-літературній галузі. Особливу увагу було приділено тому, як розвиток критичного мислення, креативності та комунікаційних навичок сприяє формуванню конкурентоспроможних фахівців майбутнього. Учасники заходу отримали практичні інструменти та ідеї для ефективного впровадження ESTEAM-підходу в освітню діяльність.

Уляна Ігорівна Долга, аспірантка факультету технологій та дизайну Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, вчителька мистецтва та технологій Запорізької гімназії № 84, переможниця ІІ туру конкурсу «Учитель року–2021» у номінації «Трудове навчання», розповіла про модерні ART-тренди у викладанні технологій, а також поділилася власним досвідом інтеграції сучасних технологій у педагогічну практику. Її виступ надихнув учасників на впровадження інноваційних підходів у навчальний процес та підкреслив важливість поєднання мистецтва, технологій і STEM-освіти для розвитку креативності та технічних навичок учнів.

Продовжив обговорення Василь Ярославович Гайда, методист відділу методики навчальних предметів природничо-математичного циклу, технологій та фізичної культури Тернопільського ОКІППО, зробив огляд сучасних технологій. Особлива увага була приділена науково-методичним засадам формування сучасного освітнього середовища, що допоможе педагогам області створити оптимальні умови для розвитку учнів. Доповідач наголосив, що впровадження цікавих технологічних рішень у навчальний процес сприяє підвищенню інтересу учнів до природничо-математичних дисциплін та рекомендував організовувати STEM-змагання, хакатони та проєктні виставки, щоб учні могли демонструвати свої досягнення.

Олеся Романівна Олексюк, акцентувала увагу учасників на важливості формування навичок дослідницької діяльності. Учасників круглого столу ознайомили з можливостями платформ: Google Teachable Machine: інструмент для створення власних моделей машинного навчання; Scratch: платформа для візуального програмування. Обговорювалися практичні можливості застосування цієї технології у навчанні, зокрема, як вона дозволяє учням працювати з реальними технічними досягненнями, розвивати аналітичне мислення та готуватися до викликів цифрової епохи. Учасники отримали рекомендації щодо використання Google Teachable Machine та інших інструментів для створення навчальних моделей, які можна застосовувати у викладанні природничих і технічних дисциплін.


Дякуємо всім учасникам за активну участь та конструктивний діалог!


Ознайомитися зі змістом методичних рекомендацій та іншими матеріалами можна на сайті лабораторії STEM-освіти ТОКІППО (https://ekolabnauka.wordpress.com).

Презентації та матеріали учасників

Використання машинного навчання у STEM-освіті: практичні кейси та інструменти (https://docs.google.com/presentation/d/1zqvPzklQ5zcqdrRxECar5QxW4qya-476C4BpwIhpYC8/edit?usp=sharing)

Модерні тренди ESTEAM (Philology & Technology) як інструмент формування навичок успішних людей (https://sites.google.com/view/stream-filolohiyatezp84/%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8F-%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0)


Немає коментарів:

Дописати коментар

Інтегроване навчання засобами ESTEAM: від теорії до практики
Інтегроване навчання засобами ESTEAM: від теорії до практики
27-28 березня 2025 року на базі Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся всеукраїнський методичний хакатон “Інтегроване навчання засобами ESTEAM: від теорії до практики” з метою підвищення професійної майстерності педагогічних працівників, обміном досвідом із реалізації основних положень Концепції «Нова українська школа», встановлення
Організаційні та науково-методичні умови створення STEM-центрів
Організаційні та науково-методичні умови створення STEM-центрів
 Особливості реалізації ІІІ (формувального) етапу інноваційного освітнього проєкту за темою «Організаційні та науково-методичні умови створення STEM-центрів»Відповідно до плану роботи Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти 21 лютого 2025 року лабораторією STEM-освіти проведено інструктивно-методичну нараду «Особливості реалізації ІІІ (